КОЛЬОРОВІ | Сапфіровий & Золотий

Програма концерту:

Джордж Ґершвін — «Three Preludes» / «Три прелюдії» (аранжування для кларнета та фортепіано Дж. Кона)

Джордж Ґершвін — Блюз з «An American in Paris» / «Американець у Парижі» (аранжування для кларнета та фортепіано М. Мангані)

Мікеле Мангані — «Chorinho» / «Шоріньйо» з циклу «Три латинські танці» для кларнета та фортепіано

Роберто Молінеллі — «Dreamy Dawn» / «Мрійливий світанок» та «Tango Club» / «Танго-клуб» з циклу «Four Pictures from New York» / «Чотири картини з Нью-Йорка»

Алек Темплтон — «Pocket-Size Sonata» № 2 / Міні-соната № 2 для кларнета та фортепіано

Майкл Ґарсон — «Монолог» та «Ballade» / «Балада»

Леонард Бернстайн — «I Hate Music!» / «Я ненавиджу музику!»

Джордж Ґершвін — «Soon» / «Незабаром» зі збірки «Song Book»

Джордж Ґершвін — «In the Mandarin's Orchid Garden» / «В орхідейному саду мандарина» зі збірки «Song Book»

Джордж Ґершвін — «Fascinating Rhythm» / «Захопливий ритм» зі збірки «Song Book»

Джордж Ґершвін — «Embraceable You» / «Хочу обійняти тебе» зі збірки «Song Book»

Джордж Ґершвін — «It Ain't Necessarily So» / «Це не обов'язково так» з опери «Поргі та Бесс»

Джордж Ґершвін — «Summertime» / «Літньої пори» з опери «Поргі та Бесс»

Виконавці:

Олег Мороз /кларнет/

Владислава Павлович /сопрано/

Тетяна Войтех /фортепіано/

«Кольорові» продовжуються — цього разу програма зібрана в кольорах джазу. Хоча це вечір академічний за формою, він вільний за способом гри: чуттєвим, легким та імпровізаційним.

Тож про що кольори вечора?

Перший — сапфіровий, глибокий синій, або ж той самий «blue». Ґершвін, нічний час, блюзова інтонація, постійне тяжіння фрази вниз і солодко-тягучі завершення. З Ґершвіна все й починається: він показав, що академічна форма здатна увібрати джазову мову й обидві від цього виграють.

Другий колір — тепле золото: блиск духових, лак роялю, світло софітів. Святковий бік вечора, звучання, що додає музиці розкоші і тепла.

Обʼєднуються ці кольори в образах океану, сонця, золотого піску. Це кольори стану, у якому грати легко, дихається на повні груди, а імпровізація виникає невимушено.

У програмі — композитори, які слідом за Ґершвіном знайшли власний спосіб поєднати класичну та популярну музику. Найбільш безпосередній концерт циклу, де музика твориться тут і зараз.