POSTПІСНЯ

«Бо ти забула, що ніяка туга краси перемагати не повинна!»

Забудьте про класичну «Лісову пісню», яку ви вчили у школі.

Режисер Анатолій Левченко (останній головний режисер Маріупольського театру) переносить історію Мавки та Лукаша у постапокаліптичний вимір.

Коли звичний світ зникає, а старі закони стають лише рядками на обгорілому папері, залишається тільки одне.

Кохання.

Це історія про те, як двоє людей намагаються знайти одне одного в сутінках нового світу. Чи зможе її кохання— чисте й містичне — врятувати його від зачерствіння?

І чи можливо збудувати спільне майбутнє на фундаменті, що вщент зруйнований?

Чому це варто побачити:

•Найвищий градус емоцій: Якщо ви скучили за почуттями, від яких перехоплює подих і з’являються сльози вдячності — ви прийшли за адресою.

•Містичне фентезі, де пророцтва, мольфарство та дика природа намагаються загоїти рани людства

•Візуальний катарсис: Фантастична пластика тіла, відверта гра акторів, які не грають, а проживають кожну секунду на сцені, чарівне світло створюють простір, де завмирає час.

•Знак якості: Вистава-лауреат міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії ».

«Війни закінчуються. Але тільки кохання дає нам право і сили жити далі».

Для кого ця вистава?

Для естетів, які шукають візуальної досконалості.

Для вразливих душ, що сумують за справжніми, непідробними почуттями.

Для кожного, хто шукає шлях до власного переосмислення.

Для всіх, хто вірить у силу кохання.

Прийдіть, щоб відчути, як народжується світле майбутнє.