Categories Information
Cashier Add new event
24 December 2023

Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»

Tickets selling was stopped
But you can see the other events in category «PHILHARMONIC»

National Philharmonic of Ukraine
Kyiv, Volodymyrsky uzviz St, 2

About the show

24 грудня 2023 року
ГАЙ, РОЖЕСТВО!
концерт-реконструкція
до 100-річчя південноамериканської прем’єри «Щедрика» Миколи Леонтовича
Уперше через 100 років на сцені Національної філармонії України Академічна хорова капела Українського радіо під орудою художнього керівника і диригентки Юлії Ткач відтворить репертуар прем’єрного концерту Українського Національного Хору під орудою диригента Олександра Кошиця в Карнеґі-Гол, який пройшов з тріумфом у Нью-Йорку 5 жовтня 1922 року. Також прозвучать хіти гастролей цього хору країнами Південної Америки у 1923–1924 роках.
Назву концерту організатори взяли із приспіву маловідомої української колядки «Була вдовойка», яку разом із «Щедриком» та іншими піснями хор Олександра Кошиця презентував на сцені Карнеґі-Гол. В колядці оспівується українська мати, що овдовіла, й виряджає на війну останній скарб: свою доньку. Понад 100 років тому глава держави і головнокомандувач армії Української Народної Республіки Симон Петлюра відрядив на український дипломатичний фронт також свою чи не останню надію – Українську Республіканську Капелу, аби піснею здобути Україні міжнародне визнання та військову допомогу у війні з Росією.
Торік на честь 100-річчя північноамериканської прем’єри «Щедрика» в Карнеґі-Гол відбувся ювілейний концерт «Notes From Ukraine». Цьогоріч відзначаємо 100-річчя південноамериканської прем’єри «Щедрика». Адже після тріумфу у Нью-Йорку хор Олександра Кошиця дав упродовж 1923–1924 років ще сотні концертів у понад 100 містах Мексики, Аргентини, Уругваю, Бразилії та Куби, продовживши і там піснею голосити ідею української свободи.
«Співай, поневолена Україно! – писав 23 вересня 1923 року після прем’єри «Щедрика» у Ріо-де-Жанейро відомий критик Енріке Коельйо Нетто. – Рознось по світу голоси синів твоїх. Можливо, так отримаєш від душ, які ти причащаєш, те, чого не здобули сльози твоїх жінок і кров твоїх героїв. Співай, щоб дали тобі Волю! Прийде Весна, якої ти чекаєш!»
Сьогодні Україна знову бореться за незалежність. І знову, як і 100 років тому, сподіваємося на якнайшвидший прихід переможної Весни.
Окрім любові до рідної пісні, Олександр Кошиць захоплювався музичною культурою інших народів світу. Тому під час турне Америкою співаки виконували американські, мексиканські креольські народні пісні в аранжуванні диригента. Завдяки цьому стали амбасадорами не лише України, але й інших народів Америки, презентуючи їм культуру одне одного та підвищуючи, за словами міністра освіти Мексики, «їхню повагу до власних шедеврів у тисячу разів». Долали навіть расові стереотипи, захоплюючи публіку своїм виконанням афроамериканських спіричуелсів. Кілька з цих творів також уперше прозвучать на сцені Національної філармонії України.
Усього на концерті «Гай, Рожество!» буде відтворено 12 українських пісень із репертуару американських гастролей хору Олександра Кошиця, хоча в буклетах співаків налічувалося 80 різножанрових українських творів. Важливо їх сьогодні повернути до репертуарного фонду України, аби і нам «збільшити повагу до власних шедеврів у тисячу разів».
Авторка ідеї та концепції проєкту: Тіна Пересунько, засновниця Інституту Леонтовича
Проєкт здійснюється за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні
Інформаційні партнери: Суспільне Мовлення, Суспільне Культура, Українське Радіо, Радіо Культура
І відділ
Реконструкція першого відділу прем’єрного концерту Українського Національного Хору під орудою Олександра КОШИЦЯ в Карнеґі-Гол, 5 жовтня 1922 року
Виконує Академічна хорова капела Українського радіо під орудою художньої керівниці і диригентки Юлії ТКАЧ
«Дай Боже, щоби на Вольній землі Вашингтона виспівали Волю Україні!», – газета «Свобода», 23 вересня 1922 року.
1. Кант – Страшний суд, аранжування П. Демуцького
2. Кант – Почаївська Божа Матір, аранжування М. Леонтовича Солісти – Олександр Марчук, Тетяна Коробка
3. Колядка – Була вдовойка в конець села, аранжування О. Кошиця
4. Щедрівка – Ой там, за горою, аранжування М. Леонтовича Соліст – Роман Шнуренко
5. Веснянка – Ягіл, ягілочка, аранжування О. Кошиця
6. Щедрівка – Ой сивая та і зозуленька, аранжування К. Стеценка
7. М. Леонтович – Щедрик
«Минулого вечора в Carnegie Hall пройшло палке прийняття Українського Національного Хору. «Щедрика” викликали на біс», The Sun, 6 жовтня 1922 року.
«Цей хоровий спів нас полонив. Я бачив Яшу Хейфеця і Софі Браслау, що стоячи, вигукували вітання. Я бачив простих людей, що сиділи в партері й кидали квіти співакам. Хто говорив, що нью-йоркці не вміють аплодувати?», The Globe and Commercial, 6 жовтня 1922 року.
Страшний суд
Старовинний український кант в аранжуванні композитора Порфирія Демуцького (1860–1927). Саме цим твором Український Національний Хор під орудою Олександра Кошиця розпочав прем’єрний концерт в Карнеґі-Гол 5 жовтня 1922 року. Англійською мовою пісню переклали «Doomsday» («Судний день»). Бо таким і був день української прем’єри в США. Хористи мали «Виспівати Волю Україні на Вольній землі Вашингтона» за заповітом найстаршої української газети в США «Свобода».
Когда час приходить
Треба помирати
Хоч якесь богацтво
Треба покидати
Час година упливає
Страшний Суд ся приближає.
Готуймося всі!
Як Господь хрест покаже
Благовірним ясний,
В той же час, християне,
Всім нам буде страшно
Очі будем закривати,
Бо великий страх будем мати,
Як сойде Христос.
Конець віка прийде,
Страшний суд наступить,
А хто добре й вчинив
Царствія доступить.
Ой, когда конець віка іскончається.
А тогда Страшний Суд приближається.
Ой поплачмо ми всі, возридаймо.
А на безсмертний час розмишляймо.
Свят, свят, свят Господь Сафаов, А помилуй нас сам Ісус Христос!
Почаївській божій матері
Старовинний український кант в аранжуванні композитора Миколи Леонтовича (1877–1921). У пісні йдеться про оборону української святині від Орди у XVII сторіччі. Понад 100 років тому, в часи Української Народної Республіки, на Україну знову сунула Орда, руйнуючи наші святині. Триває це й донині. Пісня здобула величезну популярність в Європі. В Парижі її назвали «Notre D`ame de Potchaїv». Залишилась вона хітом гастролей Українського Національного Хору також в Америці.
Ой зійшла зоря вечіровая,
Над Почаївом стала,
Виступало турецькеє військо,
Як та чорна хмара.
Турки з татарми брами облягали,
Товсті стіни розбивали,
Ой, в кого ж нам рятунку шукати?
Треба погибати.
Отець Залізо з келії вийшов,
Слізьми умиває,
Ой, рятуй, рятуй, Божая Матір,
Монастир загибає.
Ой, вийшла, вийшла Божая Матір
Та на хресті вона стала,
Стріли ворогів повертала,
Монастир рятувала.
Була вдовойка в конець села
Українська різдвяна колядка в аранжуванні диригента Олександра Кошиця (1875–1944). Була хітом європейського та американського турне Українського Національного Хору. У колядці оспівується українська матір, що овдовіла, й виряджає на війну свою доньку.
Була вдовойка в конець села,
А мала вона три донейки.
Приспів: Гай, Рожество! Гай, Рожество!
Єдна донейка Ганусейка,
Друга донейка Костусейка,
Ще й доня Настусейка.
– Моє дитя, Настусейко,
А поїдь, поїдь на війноньку!
Мати дочку уряджала,
Уряджаючи научала:
Наперед війська не вибивайся,
Назад війська не ставайся!
Вона матінки не послухала,
Наперед війська виїхала,
Ой виїхала, викрикнула,
Шабелькою вимахнула.
Гай, Рожество! Гай, Рожество!
Ой там, за горою
Українська щедрівка в аранжуванні композитора Миколи Леонтовича, в якій оспівується одруження в Херсонесі (нині – Севастополь, Крим) князя Володимира із сестрою візантійського імператора Анною. Одна з найпопулярніших пісень європейського та американського репертуару Українського Національного Хору під орудою Олександра Кошиця.
Ой там, за горою та за кам'яною.
Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір!
Там пан Володимир коника сідлає.
Коника сідлає, на гору вступає.
На гору вступає, на царів стріляє.
Pre-order
Заявка на промо-код