Музика поезії Тараса Шевченка

Наталія Ярошенко художнє слово

Концерт веде Анна Заклецька

Режисер Володимир Голосняк

У 2014 році, коли розпочалася антитерористична операція на сході України, країна відзначала 200-річчя Тараса Шевченка. Це був час, коли його слова звучали не лише зі сторінок «Кобзаря» – вони стали частиною нашого власного голосу.

Минуло понад десять років, і Шевченкове слово не втратило сили. В умовах повномасштабної війни воно знову звучить як молитва, пам’ять, вимога свободи й віра в майбутнє. «Чи Ти мене, Боже милий, навік забуваєш?» – запитує поет у «Давидових псалмах». А поруч із цим звучить його тверде: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі».

У концерті Шевченкове слово постає в музиці Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Євгена Козака, Мирослава Скорика, Валентина Сильвестрова, Євгена Станковича та Віктора Косенка. Тут є молитва і біль, пам’ять і тривога, образ рідного дому та мрія про землю без ворога. «Садок вишневий коло хати» – тихий образ життя, яке ми захищаємо; «Думи мої» – голос особистого переживання; «Реве та стогне Дніпр широкий» – образ буремної сили й неспокою.

Сьогодні Шевченкове слово має для нас майже сакральне значення. Воно не лише нагадує, ким ми є, а й говорить про те, за що боремося і якою хочемо бачити Україну: вільною, живою, своєю. І, як понад століття тому, його слова звучать просто й безпомилково: «Не вмирає душа наша, / Не вмирає воля».

Чекаємо на вас 9 вересня 2026 року.

Початок о 18.00