Лю…

Привіт!

Мені виповнюється п'ятдесят, тож пишу тобі листівку, як у дитинстві. Свято я назвав «Лю». Це слово мені подарувала маленька дівчинка, яка довго не говорила зовсім. Коли логопед запитав, що зробити, аби вона почала повторювати за ним звуки, вона тихо відповіла: «Лю». Що вона сказала йому через рік, розповім 10 грудня.

Добре, скажу зараз: «Дядя, я тебе лю!» Ця дівчинка живе в одній із пісень «Музики чуттів». Цей цикл ми написали з поетом Олександром Козинцем про дітей, які бачать, чують і говорять трохи інакше. Олександр багато років працює з такими дітьми, тож нічого тут не вигадано: ні сад, якого хлопчик ніколи не бачив, ні цукерка, від якої можна бути безмежно щасливим. Співатимуть і гратимуть мої друзі з дитячої музичної школи №39: Володимир Кожухівський, Поліна Сапсай, Богдан Кошла й Олександр Ільченко. Підозрюю, хвилюватимуться вони менше за мене.

А ще буде «Concerto Grosso з позитивом». Позитив у назві означає інструмент, маленький переносний орган. Настрій теж буде, але це вже бонус. Між номерами артисти читатимуть короткі історії: про дві зубні щітки у ванній і запах травня, про сніг на протитанкових «їжаках», про колискову, яку тато так і не заспівав своєму Віталикові. Ці тексти написали Роман Меліш, Олександр Козинець, Надія Косаревич, Вікторія Амеліна та Володимир Вакуленко. Для мене це музика про найпотрібніше зараз: погляд, дотик, запах рідної людини. Я називаю її терапевтичною і дуже хочу, щоб вона трохи полікувала й тебе.

Гратимуть і співатимуть Liatoshynskyi Capella з хором, оркестром і ансамблем давньої музики, солісти Олеся Люба, Роман Меліш, Олена Циганкова, Владислава Павлович, а також Злата й Ангеліна Даньшини. Диригує Наталія Хмілевська, тож за порядок я спокійний.

Подарунків не треба. Зустрінемося 10 грудня біля фонтану у фоє філармонії. Обійми обов'язкові.

Твій Євген Петриченко