LV
UA
EN
Par pasākumu
Від Баха до Оффенбаха 9 травня о 17.00
Концертна програма Національного будинку музики
Тривалість концерту – 1 год 30 хв
Місце проведення: Art-сцена
Виконавці
Іванна Пліш /сопрано/
Тетяна Гавриленко /мецо-сопрано/
Ігор Іщак /контратенор/
Назарій Пилатюк /скрипка/
Катерина Баженова /фортепіано/
У програмі:
- Йоганн Себастьян Бах — Роберт Шуман — "Ciaccona" / «Чакона» з партити для скрипки соло, BWV 1004
- Крістоф Віллібальд Глюк — "O del mio dolce ardor" / «О, моя ніжна пристрасть», арія Паріса з опери «Паріс та Єлена»
- Людвіґ ван Бетховен — "Adelaide" / «Аделаїда», op. 46
- Йозеф Гайдн — Арія Габріеля з ораторії «Створення світу»
- Вольфґанґ Амадей Моцарт — Дует Сюзанни та Графині з опери «Весілля Фігаро», KV 492
- Нікколо Паганіні — "Cantabile" / «Кантабіле»
- Джоаккіно Россіні — "Di tanti palpiti" / «Стільки сердечних трепетів», арія Танкреда з опери «Танкред»
- Роберт Шуман — "Widmung" / «Присвята» з циклу "Myrthen", op. 25
- Франц Шуберт — "Die Forelle" / «Форель», D 550
- Фелікс Мендельсон — "Abendlied" / «Вечірня пісня»
- Фридерік Шопен — «Мазурка», op. 63, № 2
- Йоганнес Брамс — "Meine Liebe ist grün" / «Моє кохання як кущ бузку», op. 63, № 5
- Ференц Ліст — "Oh! quand je dors" / «Ах, коли я сплю»
- Жак Оффенбах — «Баркарола» з опери «Казки Гофмана»
Про концерт
Майже двісті років музичної історії в одній програмі – від величної поліфонії Баха через класичні та романтичні традиції Відня аж до Оффенбаха. Ця музична подорож – то жива ілюстрація як змінювалися мова і характер європейської музики впродовж XVIII–XIX століть.
У програмі концерту інструментальні та вокальні твори чергуються так, що кожен наступний відтіняє попередній. Бахівська «Чакона», про яку Брамс писав: «На одному нотному рядку, для маленького інструмента, ця людина записала цілий всесвіт найглибших думок і найсильніших почуттів» – звучить тут у версії з фортепіанним супроводом Роберта Шумана, і поступово програма рухається крізь творчість Глюка, Моцарта, Гайдна до романтичних мініатюр Шуберта, Шопена, Ліста. Завершує вечір «Баркарола» Жака Оффенбаха, написана ще 1864 року для зовсім іншої опери і лише згодом перенесена до «Казок Гофмана», прем'єра якої відбулася вже після смерті композитора.
