О событии

Бетховен і Сильвестров. Фортепіанні тріо

Концертна програма Національного будинку музики

Тривалість концерту – 1 год 15 хв

Місце проведення: Art-сцена

Виконавці

солісти Національного будинку музики:

Михайло Білич (скрипка)

Владислав Прімаков (віолончель)

Андрій Васін (фортепіано)

У програмі:

- Людвіг ван Бетховен

Тріо для фортепіано, скрипки та віолончелі ре мажор, ор. 36 (авторська версія Другої симфонії)

- Валентин Сильвестров

«Миттєвості Моцарта» для фортепіано, скрипки та віолончелі

Про концерт

Музика несподіваних осяянь, що дозволяє зазирнути у внутрішній світ композиторської думки.

Обидва твори оприявнюють творчі рефлексії композиторів: у Тріо Бетховен повертається до власної симфонії, щоб втілити її в нових, камерних шатах фортепіанного тріо, а Сильвестров у «Миттєвостях» вступає у витончений діалог з творчістю Моцарта, щоб створити нову особливу музичну мову.

Поява Другої симфонії Бетховена у вигляді Фортепіанного тріо, яке під редакторським наглядом композитора зробив його учень і секретар Фердинанд Ріс, – продиктована практичними міркуваннями тих часів. Крім того, що перекладення симфонічних творів були значно прибутковішими, аніж оркестрові партитури, до початку ери звукозапису у меломанів було дуже небагато можливостей, щоб познайомитися із симфонічною музикою: потрібно було або ж потрапити на рідкісне виконання твору, або ж зіграти його власноруч у перекладенні для фортепіано, чи з друзями камерним складом у власній вітальні. Саме для таких сценаріїв і надавалося аранжування Другої симфонії.

«Чудовий, колосальний твір, глибини, сили та художньої ерудиції, яких є небагато», — так писали критики про прем’єру Другої симфонії Бетховена. У перекладенні для фортепіанного тріо ми вкотре зможемо пересвідчитися у цих словах, адже Бетховену і Рісу вдалося без змістовних втрат перенести твір у зовсім інше обрамлення, але при цьому зберігається природність і невимушеність при прослуховуванні, - неначе ця музика завжди була написана для тріо.