ВАЛЕРІЙ СОКОЛОВ (скрипка), Київський камерний оркестр

У ХХ столітті під впливом двох світових воєн і пов’язаних із ними змін у суспільній свідомості радикальні зміни відбулися й у музиці. Символічним напрямком, що відображав дух часу, виявився модернізм. Модерністи основою свого творчого методу поголосили свободу вираження, передусім свободу від канонів і стереотипів класичного мистецтва. Найрадикальніші зразки музичного модерну, здавалося б, заперечують усю попередню історію музики. Насправді вони «виростають» з неї, набуваючи нових форм.

Яскравим прикладом є творчість засновника нововіденської школи, австрійського композитора Арнольда Шенберга (1874 — 1951). В одному з найвідоміших його ранніх творів, секстеті «Просвітлена ніч», що частіше звучить в авторському перекладенні для струнного оркестру, немає й натяку на додекафонію, яка визначить почерк Шенберга трохи згодом. Натомість ми чуємо впливи Вагнера, Малера, Ріхарда Штрауса і Чайковського. Твір вирізняється романтичною одухотвореністю, водночас, у ньому є зачатки експресіонізму.

Дуже цікавий композитор — Франц Шрекер (1878 — 1934). Після закінчення Віденської консерваторії він був одним із небагатьох композиторів свого покоління, кому вдалося уникнути впливів Ріхарда Вагнера. Зате його музика у чомусь нагадує стиль Брукнера, Регера. Співставлення рис пізнього романтизму та експресіонізму стане впізнаною ознакою стилю самого Шрекера.

Павел Хаас (1899 — 1944), чеський композитор єврейського походження, намагався поєднати моравський фольклор і єврейську музичну традицію із досягненнями західноєвропейського експресіонізму. Був депортований в концентраційний табір Терезін. Загинув в Освенцімі у віці 45 років.

Карл Амадеус Хартман (1905–1963) — німецький композитор, що народився і помер у Мюнхені. Був учнем Антона Веберна, але додекафонію від нього не перейняв. Свій Concerto funebre («Траурний концерт») для скрипки і струнних написав під враженням гітлерівської окупації Чехословаччини. Тут є цитати із гуситського гімну, російської революційної пісні «Вы жертвою пали», а також алюзії на Стравінського.

Київський камерний оркестр

Диригент — НАТАЛІЯ ПОНОМАРЧУК

Соліст — ВАЛЕРІЙ СОКОЛОВ (скрипка)

Програма:

• Ф. Шрекер — Інтермецо,
• К. А. Хартманн — Concerto funebre для скрипки і струнних,
• П. Хаас — Етюд для струнних,
• А. Шенберг — Просвітлена ніч