ЛЮБОВЬ К СКОНУ

Жінка і чоловік - два абсолютно різних світи. Про це писали багато митців. У італійського драматурга зі світовим ім’ям Альдо Ніколаї, чиї п’єси завжди сучасні, ці два створіння глибоко самотні, занадто егоцентричні, а любов між ними, як не парадоксально, носить характер війни.

Нічого не віщував той погожий літній день, коли Бруно відправився на пляж, щоб відпочити від проблем. В цей же день на пляж прийшла і Єва – молода, чарівна жінка, яка прагне уваги і любові... З цього моменту починається запаморочлива і непередбачувана історія.

Бруно, познайомившись з Євою, виявляється залученим до, здавалося б, неможливих з точки зору здорового глузду подій. Його життя за короткий час робить масу крутих віражів, зупиняючись в крайніх точках: травматологія, в'язниця, психушка, обійми коханої.

Маріо – чоловік Єви. Він давно зрозумів, що якщо вона любить, то до... гробу, захлинаючись, несамовито, з твердо встановленою таксою: життя коханого належить тільки їй.

Єва намагається умовити Бруно вбити її чоловіка, бо Маріо не повинен належати нікому окрім неї. Емоції зашкалюють, серце жадібно живе за законами его, здається трагедії не уникнути… Яка доля чекає Бруно? Чи зможуть чоловіки переграти партію на свою користь?

Навіть людина з найбагатшою фантазією не зможе уявити собі всі повороти сюжету і абсолютно неймовірний фінал цієї смішної напівкримінальної історії, що вкотре нагадує, любов - не війна, не боротьба за лідерство у відносинах, любов - це... Кожному з глядачів, які переживуть масу суперечливих почуттів, варто буде ще раз замислитись над цим вічним і начебто простим запитанням.