СЛОВО – сквозь тишину

СЛОВО – КРІЗЬ ТИШУ

Вистава

Історія про трьох людей, котрі опинились в кімнаті зі старими паперами і запорошеними пилом книгами, де межа між минулим і теперішнім стирається назавжди. Тут час перестає бути лінійним, а історія – це не сухі дати з підручників, а жива, пульсуюча рана.

Коли стіни починають говорити, стає зрозуміло – «Розстріляне відродження»

нікуди не зникло. У сутінках кімнати, серед шелесту архівних справ, поети

1930-х оживають, виходять із забуття, щоб завершити свої недописані й непочуті вірші та подивитися нам в очі.

Крізь десятиліття й океани, через ті самі коридори, проривається голос Квітки Цісик.

Вистава про події 1930-х років, коли українській інтелігенції «затикали роти» у підвалах НКВС, а в 1980-х у далекому Нью-Йорку Квітка Цісик ставала її голосом, роблячи все можливе, щоб його, нарешті, почули. Вона не просто співала – вона крок за кроком будувала невидимий, але незнищенний місток, міст між тими, кого вбивали, намагаючись стерти з людської пам’яті національну культуру, і нами, хто сьогодні шукає своє коріння та ідентичність.

«Слово – крізь тишу» – напівмістичне переосмислення нашої єдності.

Це відродження «розстріляних» голосів, які оживають у наших серцях і душах, коли ми стаємо внутрішньо наповненими, єднаючись з кожним словом, що було заборонене, і кожною нотою, що була збережена. Це розмова про вибір, який ми робимо щодня: дозволити цим голосам поступово згаснути чи дати їм можливість звучати крізь час.

Виконавці:

актриса театру і кіно, артистка Київського академічного театру «Колесо» Олена Кривда,

артистка і співачка Зорислава Хшановська,

актор театру і кіно Олег Микитас,

учні Київської театральної школи-студії.

Режисерка-постановниця – Надія Агєєва-Швед,

асистентка режисера – Вероніка Волошина.

Тривалість: 60 хв.

ДРУЗІ!

Зауважте – МКЦ ім. І. Козловського має свою особливість: сцена та глядацький зал – це єдиний простір, тому вхід до залу після 3-го дзвінка неможливий.