Стабат Матер

Постановний склад
Музичний керівник постановки та диригент — народний артист України Олексій Баклан
Хормейстер-постановник — Анжела Масленнікова
ВИКОНАВЦІ:
ХОР ТА СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР ТЕАТРУ
СОЛІСТИ:
Алла Пригара (І сопрано)
лауреат Міжнародного конкурсу Вікторія Осадчук (ІІ сопрано)
лауреат Міжнародного конкурсу Марія Буймістер,
лауреат Міжнародного конкурсу Тетяна Странченко (мецо-сопрано)
Олександр Монастирський, Євген Шептекіта (тенор)
лауреат Міжнародного конкурсу Роман Смоляр (бас)
«STABAT MATER» — католицька хорова композиція про скорботу Божої Матері біля підніжжя Хреста на текст розповсюдженого за середньовіччя вірша, написаного латиною. Вірш, який приписують францисканському ченцю Якопоне да Тоді, що жив у ХІІІ ст., розпочинається словами «Stabat Mater dolorosa» («Мати зажурена стояла»). Наприкінці ХІУ ст., покладений на популярну мелодію, він увійшов у співочу практику у вигляді секвенції. Класичні зразки цієї композиції у Ж.Депре та Палестрини. Найвідоміші «Stabat Mater» Дж. Б.Перголезі та Й.Гайдна (ХУІІІ ст.), Ф.Шуберта, Дж. Россіні, Дж. Верді, А.Дворжака (ХІХ ст.), Ф.Пуленка, К.Шимановського, К.Пендерецького (ХХ ст.). Дослівний переклад з латини не справляє такого враження, як музичний твір у цілому. Г. Гейне відмічав: «Найвидатніші художники і у живопису, і в музиці скрашували безмежні жахи пристрастей Христових багатством кольорів і зм’якшували криваву серйозність грайливою ніжністю…».

Серед перлин світової музичної культури — «Stabat Mater» Дж. Россіні.

Геніальний італієць, автор невмирущого «Севільського цирульника», Джоаккіно Антоніо Россіні (1792–1868) уславився перш за все як оперний композитор. Здобувши європейську славу ще за життя автора, його твори видаються такими ж свіжими і сьогодні. Нескінченний потік чарівливих мелодій, то задушевно-ліричних, то іскрометних, заповнює музику опер, яку О.Пушкін у «Євгенії Онєгіні» порівнював із молодими поцілунками, струменем та золотими бризками шампанського. У доробку композитора є і духовна музика, зокрема «Stabat Mater» — одна з вершин творчості Дж. Россіні. За своєю формою твір наближається до ораторії. Ця чудова, піднесена за змістом і вишукана за засобами музика написана у звичній для Россіні оперній манері. Сповнена експресії і щирих почуттів, вона втілює світ загальнолюдських переживань, і сприймається як світська, адже, незважаючи на ортодоксально-католицькі тексти, тут немає аскетизму церковної музики. Це захоплений гімн людинолюбності, милосердю та одвічній материнській любові.

Прем’єра «Stabat Mater» відбулася у Парижі в січні 1842 р., диригував Гаетано Доніцетті. Преса захоплено вітала новий шедевр. Присутній у залі Генріх Гейне писав: «Відчуття нескінченності виходило з усього твору, немов сяйво блакитного неба, немов велич моря. Ось у чому вічна принадність Россіні, його світла ніжність, яку ніхто ніколи не міг, я не кажу — порушити, зіпсувати, але навіть затьмарити. Як джерело Аретузи зберегло свою одвічну солодкість, хоча й протікало через солоні води моря, так і серце Россіні зберегло свою мелодійність, хоча йому вдосталь довелося випити з гіркої чаші житейського горя».

14 березня 1998 р. «Stabat Mater» Дж. Россіні було вперше виконано у Київському муніципальному театрі опери і балету для дітей та юнацтва з нагоди відкриття власної сцени. Твір прозвучав у виконанні хору під керівництвом Галини Горбатенко, симфонічного оркестру під орудою Олексія Баклана та солістів театру Ірини Вежневець (І сопрано), Вікторії Ченської (ІІ сопрано), Любові Канюки (мецо-сопрано), Сергія Пащука (тенор) та Анатолія Крупені (бас). Того ж року наші артисти з великим успіхом виконували його на гастролях в Іспанії.