Їх постаті розмиті часом. Їх образи спотворені радянськими міфами. Їх життя – подвиг, що вартував крові, втрат та забуття дітьми та онуками. А вони – живі.

Реальна історія життя Голови Крайового братства ОУН – УПА Ореста Васкула. Дослівно. Архівні документи зі справи. Документальні кадри та фото тих часів.

Шістнадяцятирічний випускник Коломийської гімназії Орест Васкул записується до лав дивізії «Галичина». Проходить вишколи у німецьких таборах «Гайделягер» та «Нойгамер» і потрапляє до елітного підрозділу «фітелір батальйон».

Бій під Бродами, липень 1944 року. У тій кривавій м’ясорубці загинула та потрапила у радянський полон третина особового складу дивізії. Орест потрапляє у полон. Разом з іншими полоненими його проганяють по Хрещатику на «параді» 7 листопада.

Заслання у Башкирську АРСР. Бугульма. Робота на залізничній станції. Втеча Ореста та двох його побратимів з полону. Важка дорога додому: холод, голод, міліцейські перевірки, хвороба товариша. Відмова друзів йти в УПА. Самотність.

Орест повертається додому. Жива лише тітка Ольга, у якої він зупиняється тільки на добу. Далі – УПА.

Липень 1947 року. Орест – зв’язковий УПА. По дорозі на зв’язок, зраджений «побратимом», він сонним потрапляє у полон. Допити, тортури, знущання катів НКВС не зломили дух і волю героя.

Комісія Дешена у 1986 році представила уряду Канади матеріали розслідування фронтового шляху дивізії «Галичина». Згідно зі звітом комісії жоден з учасників Дивізії Ваффен-СС «Галичина» не був визнаний винним у скоєнні воєнних злочинів під час Другої світової війни.