Про подію
Роберт Шуман
Інеса Порошина фортепіано
Концерт веде Оксана Колодуб
Роберт Шуман умів перетворювати фортепіано на голос найтонших переживань – пристрасних, мрійливих, часом стрімких і суперечливих. Програма «Роберт Шуман» дає змогу почути дві різні грані його музичного світу – масштабну, сповнену внутрішньої напруги «Фантазію» та грайливі, мінливі «Метелики».
«Фантазія» до мажор, op. 17 – один із найглибших і найвіртуозніших творів Шумана. Її три частини поєднують бурхливий порив, ліричну ніжність і блискучу фортепіанну техніку. «Через усі звуки лине у барвистому земному сні тихий звук – для того, хто потай слухає…» – ці слова Фрідріха Шлегеля, обрані композитором як епіграф, вказують на те невловиме почуття, що проходить крізь усю музику, яка є глибоко особистісною.
«Метелики», op. 2 – зовсім інший Шуман: легкий, грайливий, непередбачуваний. Дванадцять мініатюр – вальси, полонези, стрімкі танцювальні епізоди – складаються у химерну картину маскараду. За зміною ритмів і настроїв відчувається цілий світ: флірт і самотність, веселощі й тривога, порив і раптова тиша. Натхненний романом Жана Поля Flegeljahre, Шуман створює музику, в якій маски змінюються так само швидко, як і почуття.
У виконанні Інеси Порошиної ця музика постає особливо особистою – з контрастами, несподіваними змінами настрою, пристрастю та ліричною делікатністю. Її інтерпретація поєднає віртуозний блиск із тонким відчуттям шуманівської інтонації, де найважливіше часом звучить майже пошепки – для того, хто вміє потай слухати…
Програма:
Роберт Шуман
Фантазія, ор. 17
І. Абсолютно фантастично та з пристрастю
ІІ. Помірно. Доволі енергійно
ІІІ. Повільно
Фортепіанна сюїта «Метелики», ор. 2
Інтродукція. Moderato
№ 1. Вальс
№ 2. Вальс. Prestissimo
№ 3. Вальс
№ 4. Вальс. Presto
№ 5. Полонез
№ 6. Вальс
№ 7. Вальс. Semplice
№ 8. Вальс
№ 9. Вальс. Prestissimo
№ 10. Вальс. Vivo
№ 11. Полонез
№ 12. Фінал