NotaBene: Вебер, Мійо, Лютославський

Програма концерту:
- Карл Марія фон Вебер — «Grand Duo concertant» для кларнета та фортепіано мі-бемоль мажор, Op. 48

- Вітольд Лютославський — «Preludia taneczne» / «Танцювальні прелюдії» для кларнета та фортепіано

- Даріус Мійо — Сюїта для скрипки, кларнета та фортепіано, Op. 157b

Виконавці:

NotaBene Chamber Group:

- Юрій Немировський /кларнет/

- Максим Грінченко /скрипка/

- Роман Лопатинський /фортепіано/

Солдат повертається з Першої світової без пам'яті. Заможна родина впізнає в ньому сина, який зник на війні. Чим більше він дізнається про того юнака, тим менше хоче ним бути, і врешті відмовляється від власного минулого. Це сюжет п'єси Жана Ануя «Мандрівник без багажу». Даріус Мійо написав до неї музику, з якої виросла Сюїта для скрипки, кларнета та фортепіано, якою завершиться вечір. Це майже безтурботна музика. Темний бік сюжету проступає тільки у вступі до фіналу.

Вечір відкриває «Grand Duo concertant» Карла Марії фон Вебера. Вебер був піаністом, і цей дует, найімовірніше, писав для себе та свого друга, кларнетиста Генріха Бермана. Тут відсутній типовий поділ на “соліста” та “акомпанемент”, а твір радше слухається як концерт для двох солістів без оркестру. Повільна частина до мінор звучить як оперна сцена. Кларнет у ній співає, а рояль грає за весь оркестр.

Між ними стоять «Танцювальні прелюдії» Вітольда Лютославського. Це Польща середини 1950-х, що належала до так званого “соціалістичного табору”, а отже музика як частина політики мала бути доступною і в широкому сенсі “народною”. Лютославський бере народні мелодії, але зсуває в них акценти й ламає ритм, тож танець раз у раз збивається з кроку. Сам композитор називав цей твір “прощанням із фольклором”: після нього творчість композитора увійшла в новий період, окреслений більшою творчою свободою, а згодом і міжнародним визнанням.