Гарік Кричевський

Справжнє ім’я: Георгій Кричевський

Дата народження: 31 березня 1963 року

Вид діяльності: поет, музикант, автор-виконавець, телеведучий, лікар

Четвертий в династії

Діяч широкого профілю, більш відомий як популярний виконавець шансону, народився у Львові, в родині медиків. Батько працював стоматологом, мати – педіатром. На честь прадіда батьки хотіли назвати малюка Габріелем, однак працівниця РАГСу відмовилася реєструвати незвичне ім’я, і записала новонародженого Георгієм. Гаріком хлопця називали друзі від самого малку.

З дитинства він мав дві школи: музичну і школу вулиці. Перша була за класом фортепіано, з п’яти років. Друга – на так званому «Хресті», хуліганському, російськомовному районі міста, де, за словами артиста, були присутні всі контингенти – від злодюг до міністрів. Там же ж тусувалися «професійні» кишенькові крадії, тож жорсткі закони злочинного світу і його термінологія мимоволі відкладалися в пам’яті.

Любов до міського романсу і бардівської пісні хлопцеві прищепив батько, що постійно слухав записи Володимира Висоцького та інших представників цього жанру. Вуличні блатні пісні приваблювали душевністю, романтикою й відчуттям свободи, в той час як на «офіційній» сцені панували суцільні «табу».   

Студентські роки

Свій перший вокально-інструментальний ансамбль Георгій організував, коли йому було лише 14. У ньому він грав на бас-гітарі. Вже в старших класах юні музиканти виступали на танцях і в ресторанах.

Після закінчення середньої школи певний час працював санітаром швидкої допомоги, зрештою, слідами батьків, у 1982 році вступив до Львівського державного медичного інституту. Попри любов до музики, майбутній артист не планував робити своє захоплення фахом – він любив медицину, і бачив себе саме у ній. І мав би стати четвертим поколінням у лікарській династії.

Під час навчання, грав у інститутському вокально-інструментальному ансамблі, а також у оркестрі Палацу молоді «Романтик».

Після закінчення інституту до 1991 року Кричевський працював у діагностичному центрі спершу лікарем-інфекціоністом, а потім лікарем-рентґенологом. У цей же період записував перші домашні концерти, які, щоправда, не збереглися.   

Вірний ідеям свободи

Життя змінилося з розвалом Радянського Союзу. У лікарні платили копійки, тим часом як концерти поступово набирали популярності та ставали основним джерелом прибутку. Широка популярність прийшла до нього після запису перших альбомів – «Кияночка» та «Привокзальна». Низка пісень стали справжніми хітами того часу.

Однак, життя в Україні і далі виглядало нестабільним, тож, попри успіх, співак приймає запрошення друзів та виїжджає на ПМЖ до Німеччини. Проте за деякий час повертається та починає активну гастрольну діяльність.

Він принципово відмовлявся від співпраці з продюсерами, хоча пропозицій не бракувало, попри те, що така позиція приносила йому збитки, ускладнюючи доступ до телебачення. Однак Гарік заявляв, що воліє залишатися вільним артистом.

Особисте життя

Його дружина Анжела – колишня співробітниця. Працювала медсестрою у діагностичному центрі, у тому ж відділенні, де й лікар-артист. Зараз вона  – концертна директорка Георгія та його колективу. Подружжя виховує двох дітей, котрі також продовжують «медичну лінію» сімейства.

Гарік Кричевський має власну студію звукозапису в Києві, багато гастролює по Україні, США, країнах колишнього СНД та Європи. Знімався у фільмах «Бери шинель», «Весела хата», «Викрадення Богині», «Кумівські байки» та «Тринадцять місяців».

Альбоми:

• 1992 — «Киевлянка»
• 1995 — «Привокзальная»
• 1996 — «Выходной»
• 1998 — «Улицы нашего города»
• 2000 — «Пальчики»
• 2001 — «Свобода»
• 2002 — «Зима-лето»
• 2004 — «Родная»
• 2007 — «Календарная осень»
• 2012 — «Облака»
• 2020 — «Поехали»