Ірина Білик

Ірина Білик – перша суперзірка українського шоу-бізнесу

Ім’я:  Ірина Білик

Дата народження: 6 квітня 1970 року

Знак зодіаку: Овен

За Східним гороскопом: Собака

Зріст: 170 см.

Вага: 58 кг.

Дитинство

Ірина Білик народилася 6 квітня 1970 року у звичайній родині київських інженерів. З дитинства розповідала віршики на стільчику, оголошуючи себе як «Народна артистка Ірина Білик». Свою творчу діяльність почала у дитячому ансамблі «Сонечко». Також займалася у музичній школі та брала уроки вокалу. Після завершення навчання Ірина Білик вступила до музичного училища імені Глієра. Після завершення музичного закладу вела заняття для дітей. Переломним моментом для Ірини Білик стала участь у пісенному фестивалі «Червона рута» у 1989 році. І хоча це був виступ після значної перерви, він  був доволі успішним. На цьому фестивалі Ірина Білик познайомилися з музикантами гурту «Аякс», у тому числі зі своїм майбутнім чоловіком Юрієм Нікітіним, який став не лише чоловіком, а й продюсером майбутньої зірки. Юрій Нікітін створює гурт «Цей дощ на довго», де співає і Ірина Білик. Разом вони здобувають популярність на рубежі 80-хх та 90-хх років, а вже у 1992 Ірина розпочинає сольні виступи. Вона представляє Україну на фестивалі «Слав’янський базар» та записує першу пісню «Лише твоя», на яку був знятий кліп. За кілька місяців Ірина Білик перемагає на фестивалі «Пісенний Вернісаж. Нова українська хвиля».

Творчий шлях

В 1994 році Ірина Білик випускає свою другу платівку «Я розкажу тобі», яка приносить їй справжню народну любов. Після гастрольного туру Ірину Білик знає вже уся країна. їй навіть випадає честь зустрітися з президентом Сполучених штатів Америки, Біллом Клінтоном, який відвідав Україну з офіційним візитом.

Вже наступного року вона їде у масштабні гастролі Україною з новою програмою «Нова». Тур завершується величезним концертом у Палаці «Україна». Ірина Білик отримує звання «Співачка року» та «Пісня року», а також – звання «Заслужена артистка України».  Три наступні роки поспіль Ірина Білик випускає по платівці, а також відкриває фестиваль «Таврійські ігри» - 96 і нагороди починають сипатися на співачку як з відра. Також вона стала обличчям декількох брендів.

В 2002 році Білик їде з гастролями до Польщі і випускає платівку польською мовою, однак до Польщі все ж таки не переїздить. Натомість, у 2003 році випускає альбом «Країна» та їде у нове турне по Україні. А російськомовний альбом «Любовь. Яд» приніс  їй популярність у Росії. У 2008 році на День Незалежності України Ірина Білик отримує звання Народної артистки України . А в 2011 році Ірина Білик відзначена як «Співачка двадцятиліття» за версією премії YUNA.

 Вже за два роки Ірина Білик вирушає у концертний тур разом з гуртом TIK, під час якого було відіграно 24 концерти протягом місяця. 2014 рік – виходить альбом «Рассвет». Ірина Білик відправляється у сольне концертне турне «Краще». А у 2015 році дає великий сольний концерт «О любви»  у Палаці «Україна». У лютому  2018 року Ірина Білик знову їде у великий гастрольний тур на підтримку нового альбому «Без Гриму». За 37 днів співачка дала 35 концертів у різних містах України.

Особисте життя

Ірину Білик завжди оточували молоді та талановиті чоловіки, а  її шлюби змінювалися не менш гучними романами. Після розтавання з Юрієм Нікітіним, Ірина Білик одружується з моделлю. Андрієм Оверчуком та народжує сина Гліба. Наступним її обранцем став хореограф Дмитро Коляденко, стосунки з яким завершилися гучним розтаванням. Наступний шлюб Ірини Білик був не менш епатажним. Весілля з Дмитром Дикусаром вона зіграла у Ріо-де-Жанейро, при цьому чоловік був на 15 років молодший за співачку, проте цей шлюб теж не проіснував довго. Після чого їй приписують нетривалий, але яскравий роман зі стилістом Сергієм Зверєвим. А останнім чоловіком Ірини Білик став несподівано для всіх красень режисер Аслан Ахмадов. У 2015 році у пари народився хлопчик. Відомо, що його народження стало можливим завдяки сурогатному материнству.

Альбоми Ірини Білик

1990 — «Кувала зозуля»

1994 — «Я розкажу»

1995 — «Nova»

1996 — «Так просто»

1998 — «Фарби»

2000 — «Ома»

2002 — «Biłyk»

2003 — «Країна»

2004 — «Любовь. Яд»

2008 — «На бис»

2014 — «Рассвет»

2017 — «Без Грима»

Офіційний сайт:http://irinabilyk.com