Більше краси, ніж туги

Розмови родини Косачів у Велику суботу 1910 року Київ. 30 квітня 1910 року. Леся Українка (Косач) провела зиму в Єгипті, щоб оздоровитися, і тепер повертається додому на Кавказ до свого чоловіка. У квартирі своєї матері Леся проводить вечір у затишній розмові з двома сестрами, матір’ю, невісткою та зятем. Разом вони діляться написаними та почутими історіями, записаними піснями, враженнями від далеких місць і часів, горем від смерті батька, втратою дому, сімейними проблемами, сум’яттям і страхами щодо світу, який став непривітним і загрозливим. Заснована на реальних людях та історичних фактах, п’єса«Більше краси, ніж туги» розповідає про світ, сповнений смутку, але в якому також криється глибока краса сім’ї, мистецтва та повсякденного життя людини.