Нєвинасімі люді

У виставі використовується ненормативна лексика

Комедія-гротеск за п’єсою сучасного драматурга Романа Горбика. Можливо, не у кожного з Вас є у селі бабця, яка розмовляє з радіо та з цуциком Барсіком, але кожному та бабця добре знайома. Або тьотя Люда з базару, яка за словом до кишені не лізе, чи подружка Свєтка, яка зв’язалась з «женатіком», чи хоча б дід, що колись бігав по селу з сокирою… Ці, інколи реально «нєвинасімі» люди, насправді – нам добре знайомі. Адже це – наші рідні й близькі, з якими часом буває ой, як «нєвинасімо». Та подітися від них теж не має куди – рідня… Доводиться любити, чи хоча б терпіти…

Всіх їх Ви зустрінете у виставі «НЄВИНАСІМІ ЛЮДІ», у якій режисер з акторами не лише порсаються у болісних спогадах дитинства, у тяжкій жіночій долі та одвічних сімейних суперечках «кому всьо рєшать» та «хто в усьму вінават», а й веселяться на повну – жартують, співають, танцюють, іноді «матюкаються», постійно сваряться й миряться, дружньо ліплять вареники та увесь час «ліплять ліпеницю»…

Запрошуємо на виставу й попереджаємо: «балакати» будуть «суржиком». Але не хвилюйтесь – словник не знадобиться. Бо розмовлятимуть мовою життя. Все по-доброму… Все наше, все рідне і часто таке «нєвинасіме»…