Фільм «Останній Прометей Донбасу» розповідає історію людей, які попри постійні обстріли продовжують працювати на останній теплоелектростанції у вільній частині Донеччини — лише за десять кілометрів від лінії фронту. Це історія про світло, яке народжується всупереч темряві.
Коли станція запускається і дим здіймається над горизонтом, російські війська негайно відкривають вогонь. Попри небезпеку, енергетики не покидають своїх робочих місць — аж до моменту, коли обстріли остаточно знищують основні елементи станції. Починається евакуація — людей, техніки, життя. Історія повторюється: як у 1941 році, коли станція евакуювалася на Схід, від нацистських військ Гітлера, тільки цього разу шлях веде у протилежний бік — від імперських загарбників із росії