Девід Ґарретт (Девід Бонґарц)

Девід Ґарретт (Девід Бонґарц)

Дата народження: 4 вересня 1980 року

Рід діяльності: скрипаль, сценарист, модель, актор, студійний музикант

Скрипка Страдиварі і миття туалетів

Девід був приречений стати митцем. Адже народився у Німеччині, в родині абсолютно творчій: Дув Ґарретт, американської прими-балерини, та Георга Бонгарца, юриста та антиквара, що продавав музичні інструменти. Дівоче прізвище матері артист пізніше візьме як творче псевдо – адже воно легше вимовляється.

Батько був суворим і вимогливим, тепла у стосунках із дітьми не було – його компенсувала мати. Хлопець не ходив до загальної школи, здобуваючи освіту вдома з репетиторами. Спілкування з однолітками не було, натомість, були брат і сестра. З дитинства його захоплювала класика – він любив творчість Баха, Бетховена, Шостаковича.

Скрипку брата Девід взяв, коли йому було 4. Чи то братові вона не прийшлася до смаку, чи він відібрав інструмент – достеменно не відомо. Але у 5 він уже виграє свій перший конкурс, у 7 – продовжує навчання у консерваторії, а в 12 починає співпрацю з Ідою Гендель, скрипалькою. Заради цього постійно здійснює поїздки до Лондона та інших міст Європи. В 13 юнак випускає два диски та активно виступає на телебаченні, дає концерт у резиденції самого президента ФРН. На знак визнання, голова держави подарував йому скрипку легендарного Страдиварі.

Свою освіту продовжує у Королівському коледжі музики у  Лондоні, куди вступає у 17 років. Згодом він вирішує продовжити навчання у Нью-Йорку і вступити до Джульярдської школи. Батьки не підтримали рішення сина, тож йому довелося розірвати з ними стосунки. Аби оплатити навчання, Девіду довелося підробляти миттям посуду і вбиралень.

У цей же ж період він пробує себе у ролі моделі – благо, вроджена харизма і високий зріст (193 см) дозволяли.

Реактивний джміль

В 1997 він виступає з Мюнхенським філармонічним оркестром у Делі та Мумбаї з нагоди 50-річчя незалежності Індії.  Перше визнання музичних критиків Девід здобуває в 1999 році, після виступу з Симфонічним оркестром Берлінського радіо.

Про Девіда говорять – зумів наблизити класику до широкої аудиторії. Адже він виконував не лише твори класичних композиторів. Музикант легко поєднує класику з роком, кантрі, джазом і фолком. Із однаковим ентузіазмом артист виступає як у найкращих залах світу, так і на вулицях перед випадковими перехожими. Обожнює пісні Queen, AC/DC, Metallica, Майкла Джексона.

У 2007 Девід Ґарретт увійшов у історію, побивши рекорд по швидкості виконання композиції «Політ джмеля» Миколи Римського-Корсакова, уклавшись у час 1 хвилина 6,56 секунди. Однак в 2013 його перевершив Адам Таубіц, котрий виконав п’єсу всього за 53 секунди.

В 2008 він випускає альбом «Encore», де зібрані його особисті аранжування та улюблені композиції – як класика, так і рок-хіти та мелодії з фільмів.

Скрипаль диявола

В 2013 році Гарретт опановує амплуа актора – виконує головну роль у драмі Бернарда Роуза «Паганіні: скрипаль диявола». Окрім  ролі Паганіні, він забезпечує музичний супровід картини. На цьому стосунки з кіно не закінчуються: пізніше він знімається в епізодах американського серіалу «Куантіко».

Також Гарретт приміряв на себе роль продюсера – став ним для альбому німецької піаністки Валентини Бабор, із котрою неодноразово також разом виступав.

Музикант ставить на перше місце улюблену справу, то ж власної сім’ї поки не створив. Він постійно гастролює і дає близько 200 концертів на рік. Зі своїми прихильниками підтримує зв'язок через соціальні мережі.

Студійні альбоми:

• 1995: Моцарт: концерти для скрипки (з Клаудіо Аббадо)
• 1995: Соната для скрипки (Violin Sonata)
• 1997: Каприси Паганіні
• 1997: Чайковський, Коню́с: Скрипкові концерти
• 2002: Чиста класика (Pure Classics)
• 2007: Free
• 2007: Virtuoso
• 2008: Encore
• 2008: David Garrett
• 2009: Classic Romance
• 2010: Rock Symphonies
• 2011: Legacy
• 2012: Music
• 2013: 14
• 2013: Garrett vs. Paganini
• 2014: Caprice
• 2014: Timeless — Brahms & Bruch Violin Concertos (Зубін Мета та Ізраїльський філармонічний оркестр)
• 2015: Explosive
• 2017: Rock Revolution
• 2018: Unlimited, Greatest Hits

Інші альбоми:

• 2004: Nokia Night of the Proms
• 2008: The New Classical Generation

Featured:

• 2008: Tenor at the Movies — «Parla Più Piano» (тема з «Хрещеного батька») та «Se» (тема з «Cinema Paradiso») з Джонатаном Анзеллем (Jonathan Ansell)
• 2008: A New World — «Cinema Paradiso» з Віллом Мартіном (Will Martin)

DVD:

• 2009: David Garrett Live — In Concert & In Private
• 2011: David Garrett: Rock Symphonies — Open Air Live