Про подію

Шість мільйонів голосів

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту

Олексій Паламаренко художнє слово

Руслана Якобінчук мецо-сопрано

Анатолій Юрченко баритон

Анастасія Бика фортепіано

Олена Немеш бандура

Концерт веде Олександр Рудько

Режисерка Надія Агєєва-Швед

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження...» – із резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року.

Пам’ять про Голокост є одним із найсильніших застережень в історії людства. Вона мала б убезпечити світ від повторення геноцидів, та сьогодні ми бачимо: пам’ять потребує постійного оновлення й осмислення, інакше зло повертається.

Музика Івана Карабиця, духовні плачі й молитви сучасних українських композиторів, слово Тараса Шевченка та українська поезія сьогодні звучатимуть як свідчення живої пам’яті, як молитва і відповідальність сучасності перед минулим. Це мова пам’яті, що не дозволяє трагедії залишатись в архівах, повертаючи історії людське обличчя, голоси та імена.

Ця програма проводить драматичну паралель між трагедією Голокосту як апогея дегуманізації XX століття та досвідом українського народу, який пережив Голодомор і нині знову бореться за право бути, впізнаючи в трагедії Голокосту власний біль і даючи власне застереження світові.

Це голос, що нагадує: якщо пам’ять перестає бути дієвою, історія повторюється.

І. Карабиць – Елегія

О. Білаш, вірші І. Драча – Голосіння матері з ораторії «Вишневий вітер»

П. Майборода, вірші О. Ніконенка – Кров людська – не водиця

Т. Шевченко – Поема «Кавказ» (уривок)

М. Лисенко, вірші Т. Шевченка – Мені однаково

М. Вериківський, вірші В. Сосюри – Забрали все із хати

О. Немеш – Clamor Matris Dei

Д. Січинський, вірші К. Малицької – Чом, чом, земле моя,

обробка А. Кос-Анатольського

С. Козак, вірші В. Бровченка – Згадай мене

Музичний салон