Райнський романс: Брамс та Шумани

Програма концерту:
- Роберт Шуман, Йоганнес Брамс — Вибрані пісні для голосу та фортепіано
- Йоганнес Брамс — Скерцо з сонати F-A-E для скрипки та фортепіано
- Клара Шуман — Три романси для скрипки та фортепіано, op. 22
- Роберт Шуман — Три романси для скрипки та фортепіано, op. 94
- Йоганнес Брамс — Соната № 1 для віолончелі та фортепіано мі мінор, op. 38

Виконавці:
- Іванна Пліш /сопрано/
- Михайло Білич /скрипка/
- Іван Кучер /віолончель/
- Андрій Васін /фортепіано/

Програма концерту звертається до камерної творчості трьох визначних постатей німецької музичної культури ХІХ століття — Роберта Шумана, Клари Шуман та Йоганнеса Брамса. Їх поєднала не лише естетика романтизму, а й особиста історія, сповнена захоплення, випробувань і внутрішньої напруги.

У 1853 році, у Дюссельдорфі — тодішньому місці роботи Робрерта — відбулося знайомство родини Шуманів з двадцятирічним Йоганнесом Брамсом. Зустріч стала доленосною: глибоко вражений талантом молодого композитора, Роберт Шуман опублікував знамениту статтю, у якій проголосив Брамса новим генієм і спадкоємцем бетховенської традиції. Це публічне визнання фактично відкрило Брамсу шлях у велике музичне життя.

Однак цей період був затьмарений трагічними подіями. Протягом багатьох років Роберт страждав від тяжких ментальних розладів, і в 1854 році, після спроби самогубства, був госпіталізований. У цей складний час Брамс узяв на себе значну частину турбот про родину Шуманів — підтримував Клару, допомагав у фінансових та організаційних справах, відвідував Роберта в лікарні, тоді як Кларі лікарі таких відвідин не дозволяли.

Стосунки між Брамсом і Кларою Шуман стали однією з найзагадковіших сторінок музичної історії. Безсумнівно, Брамс був закоханий у неї; ймовірно, його почуття не залишалися без відповіді. Після смерті Роберта перед ними відкрилася можливість офіційно поєднати свої долі, однак цього не сталося — можливо, через прагнення Брамса зберегти особисту й творчу незалежність, а можливо, через складність самого їхнього зв’язку. Упродовж наступних сорока років вони залишалися близькими друзями й музичними партнерами, попри періодичні конфлікти й внутрішні суперечності.

Камерна музика, що звучить у цій програмі, постає відображенням цієї непростої історії — історії довіри, творчої підтримки, прихованих почуттів і взаємного впливу.

Концерт Національного будинку музики