МОЦАРТ / МЕНДЕЛЬСОН / ЕЛҐАР / ҐРІҐ при свічках

МОЦАРТ / МЕНДЕЛЬСОН / ЕЛҐАР / ҐРІҐ

при свічках

17 лютого в атмосферному акустичному залі старовинної Кірхи Святої Катерини в самому серці Києва у виконанні Національного камерного ансамблю «Київські солісти» відбудеться вишуканий вечір, присвячений творчості чотирьох геніїв — Вольфганга Амадея Моцарта, Фелікса Мендельсона, Едварда Елґара та Едварда Ґріґа.

Дириґент - Володимир Сіренко

У центрі програми — еволюція стилю струнного оркестру від раннього Моцарта до пізнього романтизму Півночі. Моцартівський дивертисмент K.137, написаний у Зальцбурзі близько 1772 року, належить до трьох ранніх «зальцбурзьких симфоній» для струнних; попри жанрову назву, він ближчий до камерної симфонії: три частини, строгі форми й дивовижна зрілість гармонії у шістнадцятирічного композитора.

Мендельсонівська струнна симфонія № 10 продовжує «учнівську» лінію: це одночастинний, концентрований твір чотирнадцятирічного автора, створений як вправa з контрапункту, але вже з виразним романтичним імпульсом — драматичний мінор, швидкі зміни настрою та прозорий, майже бахівський вступ, що переходить у енергійне Allegro. Поруч із Моцартом цей твір показує, наскільки по-різному двоє вундеркіндів відчували форму та драматургію.

У Серенаді Елґара звучить інший світ — інтимна англійська лірика кінця XIX століття, написана композитором, який сам чудово грав на скрипці. Три частини — це своєрідний міні-цикл: м’яко пульсуюче Allegro piacevole, глибоко співуче Larghetto (яке часто вважають емоційним центром твору) і світлий, трохи ностальгійний фінал; увесь твір тримається на тонкій фактурі, кантилені й характерному «англійському тумані» гармонії.

Фіналом стає «Гольберґ-сюїта» Ґріґа — данина бароковій сюїті та постаті Людвіґа Гольберґа, водночас один із ранніх проявів неокласичної свідомості: Ґріґ використовує старовинні танцювальні форми (сарабанда, ґавот, риґодон), але наповнює їх романтичною гармонією, норвезькою мелодикою та характерно густим струнним звучанням. Після англійської м’якості Елґара ця сюїта звучить як стилізований «бароковий бал» у скандинавських пейзажах — від блискучого прелюду до величної Арії та віртуозного Риґодону.

Програма:

В. А. Моцарт

Дивертисмент сі-бемоль мажор для струнних, K. 137

1. Andante

2. Allegro di molto

3. Allegro assai

Ф. Мендельсон-Бартольді

Симфонія для струнних № 10 сі мінор, MWV N 10

1. Adagio – Allegro – Più presto

Е. Елґар

Серенада для струнних мі мінор, Op. 20

1. Allegro piacevole

2. Larghetto

3. Allegretto

Е. Ґріґ

Сюїта «Із часів Гольберґа», Op. 40 (версія для струнного оркестру)

1. Прелюдія: Allegro vivace

2. Сарабанда: Andante

3. Ґавот: Allegretto – Musette

4. Арія: Andante religioso

5. Риґодон: Allegro con brio

УВАГА! Прохід та проїзд до Кірхи Святої Катерини (вул. Лютеранська, 22) здійснюється виключно зі сторони вулиці Хрещатик.